МОРАВИ́ЦЯ, ЦІ,
Морави́ця, ці, ж. = Мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала… на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала. Св. Л. 14.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 444.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МОРА́ЛЬ, ЛІ, →← МОРІ́Г, РОГУ,